- озвичаюватися
- [озвиеча/йуватиес'а]
-йуйус'а, -йуйеіс':а, -йуйеіц':а, -йуйуц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
озвичаюватися — ююся, юєшся, недок., озвича/їтися, а/юся, а/їшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися … Український тлумачний словник
озвичаюватися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
озвичаїтися — див. озвичаюватися … Український тлумачний словник
озвичаювання — я, с. Дія за знач. озвичаюватися … Український тлумачний словник
звикати — звикти, звикнути 1) (перев. з інфін. набувати звички робити що н.), навикати, навикнути, звикатися, звикнутися 2) (до кого чого й з інфін. повністю пристосуватися до кого / чого н., уважати щось звичайним, звичним), звикатися, звикнутися,… … Словник синонімів української мови